Героїня з Бердичева Поліна Гельман

Поліна Гельман

Уродженка Бердичева Поліна Гельман прожила насичене життя: навчалася на історика, потім стала Геройкою Радянського Союзу і здійснила 860 бойових польотів, після війни опанувала іспанську мову, стала послом миру на Кубі й навіть кандидатом економічних наук.


Поліна Гельман народилась 24 жовтня 1919 року в місті Бердичеві в єврейській робітничій родині. Батька Поліни, революціонера, у 1920 році вбили білополяки; мати Еля Львівна – член Комуністичної партії.

Через рік від народження Поліна з матір’ю переїхали до Гомеля (нині Білорусь), де пройшло її дитинство. У 1937 році закінчила школу в Гомелі, вступила до історичного факультету Московського державного університету, закінчила 3 курси, а подальшому навчанню завадила війна.

На початку німецько-радянської війни Поліна вступила на курси медичних сестер, стала донором. 11 жовтня 1941 року в ЦК комсомолу отримала направлення до жіночої авіачастини, яку в цей час формувала відома радянська льотчиця Марина Раскова – одна із перших жінок, яку удостоєно звання Герой Радянського Союзу.

У 1942 році Поліна закінчила курси штурманів при військовій авіаційній школі пілотів у місті Енгельс. У діючу армію направлена у травні 1942 року, зарахована до складу 46-го жіночого нічного бомбардувального авіаполку Південного фронту. По вісім-тринадцять вильотів робили жіночі екіпажі за добу. Авіаполк із боями пройшов оборону Північного Кавказу, екіпажі громили німецькі війська на Кубані, Тамані, Кримському півострові, в Білорусії, Польщі та Східній Пруссії. Їм першими й довірили бомбардування ворожих об’єктів, коли радянські війська переходили кордон Німеччини.

Поліна Гельман – член ВКП(б) (КПРС) з 1942 року. Начальник зв’язку авіаескадрильї 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаполку (325-а нічна бомбардувальна авіадивізія, 4-а повітряна армія, 2-й Білоруський фронт) гвардії старший лейтенант Гельман Поліна Володимирівна до травня 1945 року, як штурман літака ПО-2, здійснила 860 бойових вильотів. За бойові заслуги її жіночий полк став гвардійським Таманським Червонопрапорним ордена Суворова. Закінчила війну Поліна Володимирівна на Ельбі, останній політ здійснила над Берліном.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання бойових завдань командування і виявлений при цьому героїзм та мужність гвардії старшому лейтенанту Гельман Поліні Володимирівні присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі “Золота Зірка” (№8962). Вона стала єдиною жінкою-єврейкою, яку удостоїли цього звання.

У нагородному листі вказано:

“Товарищ Гельман на фронте борьбы с немецкими захватчиками находилась с мая 1942 года. От рядового стрелка-бомбардира выросла до начальника связи эскадрильи. За период боевых действий произвела лично как штурман 860 боевых вылетов на самолете ПО-2 с боевым налетом 1058 часов. Сбросила, уничтожая войска противника, 113 тонн бомб. Врагу был нанесен значительный урон. Тов. Гельман является активным участником обороны Северного Кавказа, разгрома немецких захватчиков на Кубани, Тамани, на Крымском полуострове, в Белоруссии, Польше, Восточной Пруссии и собственной территории Германии. Боевая работа тов. Гельман служит образцом для всего личного состава. Летает исключительно смело, умело маневрируя при попадании в прожектора и зенитный обстрел противника. Эффективность бомбардировочных ударов высокая“.

Після закінчення Другої світової війни Поліна Гельман продовжила навчання - у 1951 році закінчила Військовий інститут іноземних мов, досконало оволоділа іспанською мовою. З 1957 року гвардії майор П.В. Гельман пішла у відставку. Проживала у Москві, однак після розгортання подій на Кубі в районі Плайя-Хірон (1961 рік, підготовлена ЦРУ Сполучених Штатів Америки висадка озброєного десанту з метою повалення режиму Фіделя Кастро), працювала в якості перекладача і посла миру.

Заміжна пані Поліна була за офіцером Радянської Армії та фронтовиком Воломиром Колосовим (1921-1994). 

Поліна Гельман приїздила до міста, де народилася. Так, у 1968 році на запрошення учнів бердичівської школи №13 вона протягом п’яти днів відвідувала школи та підприємства міста. З 1970 року Поліна Володимирівна – кандидат економічних наук. До виходу на заслужений відпочинок у 1990 році Поліна Володимирівна працювала в Академії суспільних наук при ЦК КПРС, доцент кафедри політекономії. Стала кандидатом економічних наук, захистила дисертацію на тему “Революційна земельна реформа і зміни аграрних відносин у Республіці Куба”. Членом правління Товариства “СРСР – Уругвай”. 

Померла Поліна Гельман 29 листопада 2005 року і похована в Москві на Новодівичому кладовищі.

З 2016 року у Бердичеві існує вулиця, названа на честь Поліни Гельман.

Використані джерела:

1. Гельман Поліна [Електронний ресурс] // Веб-сайт "Мій Бердичів" – Режим доступу до ресурсу: тут.