Рабин Леві-Іцхак з Бердичева

Леві-Іцхак

Леві-Іцхак бар Меїр (рабин Леві-Іцхак з Бердичева) (1740-1809) – видатний праведник, один з духовних лідерів свого покоління. За своє життя Леві-Іцхак зазнав гонінь, однак отримав своє визнання в Бердичеві, ставши цадиком та "рабином міста, який очолює суд”. Його покоління наскільки шанувало й полюбило його, що його титул "рабина міста, що очолює суд" вирішили не дарувати більше нікому. Леві-Іцхак був знаний і поза межами міста, його вплив на хасидизм був значним і кількість паломників, що відвідує його могилу в Бердичеві поступається лише Нахману із Брацлава в Умані, який заповідав щороку приїздити до нього на могилу. Натомість Леві-Іцхак заповідав поховати його без усілякого напису, хоч люди і досі знаходять його, щоб звернутися з молитвою.


Рабин Леві-Іцхак бар Меїр (рабин Леві-Іцхак з Бердичева) народився близько 1740 року (5500 р. за іудейським календарем) в Галіції у містечку Гусаков, що знаходиться поряд з містом Пшемисль (ймовірно, це сучасне містечко Гусятин Тернопільської області). Його батько Меїр бар Моше був рабином Гусакова. По батьківській лінії Леві-Іцхаку передувало тридцять шість поколінь видатних рабинів і знавців Тори. Його мати Сара, вела своє походження з роду знаменитого законовчителя і коментатора Талмуда рабина Шмуеля Ейдельса (Маарша), який у свою чергу походив від великого учителя ашкеназького єврейства Маарама з Роттенбургу.

Леві-Іцхак вивчав Тору з батьком, а з дванадцяти років – в єшиві міста Ярослава, великого центру єврейської вченості, що розташований північніше Пшемисля. Ще до досягнення віку бар-міцви він прославився в якості вундеркінда під ім’ям “ілуй з Ярослава”.

levi-ichack-1

Незабаром після бар-міцви Леві-Іцхак одружився на дочці багатого рабина Ізраеля Переца з міста Любартув, що поряд з Любляною. Молода сім’я поселилася поряд з будинком тестя, який приймає на себе усі турботи по їх утриманню.

У Любартуві Леві-Іцхак займався разом з видатним законовчителем рабином Йозефом Теомім, який написав знаменитий коментар на кодекс Шульхан арух.

У сімнадцять років Леві-Іцхак познайомився з одним із вождів хасидського руху – рабином Шмуелем-Шмелке Гурвіцем, який увів його до кола учнів рабина Дов-Бера (відомого як Магід із Межерича). Леві-Іцхак став одним із небагатьох учнів, який зумів осягнути заповітну сутність вчення Магіда та долучитися до його духовного світла. Так Леві-Іцхак став ревним хасидом.

Ще у часи навчання у Магіда рабин Леві-Іцхак багато подорожував Україною та Галіцією, збирав кошти на допомогу нужденним, на придане для бідних наречених та для викупу з боргової тюрми розорених орендарів.

У 1761 (5521) році, у віці двадцяти одного року, рабин Леві-Іцхак став головою рабинського суду у містечку Річвель. Він змінив на цьому посту старшого друга рабина Шмуеля-Шмелке Гурвіца. Декілька років потому він очолив общину містечка Желехув, що цілковито складалась з міснагдім (противників хасидизму).

У 1772 (5532) році з ініціативи Віленського Гаона розпочалися гоніння на хасидів. Набула розголосу релігійна направленість рабина Леві-Іцхака. У часи гонінь, що настали після проголошення “великого херема”, його лишають рабинського “трону”.

У 1775 (5535) році рабин Леві-Іцхак стає головним рабином міста Пінськ, що розташований на півдні Полісся. Але влітку 1784 (5544) року, після того, як протягом декількох років рабин Леві-Іцхак продовжував настільки ж наполегливо, як і в Желехуві, розповсюджувати хасидське вчення, його також вигнали і з Пінська.

У 1785 (5545) році, коли Леві-Іцхак досяг 45-и річного віку, він став головним рабином Бердичева – одного з найбільших містечок Волині, де вплив хасидів був найбільшим. З цього часу два поняття – Цадик і його місто, рабин Леві-Іцхак та Бердичів – злилися в єдине ціле. Жителі Бердичева зуміли по-справжньому оцінити той скарб, який потрапив до їх рук. Саме у Бердичеві рабин Леві-Іцхак знайшов відданих, люблячих його євреїв, які бачили у ньому свого Наставника, Учителя і Батька. Саме у Бердичеві сонце рабина Леві-Іцхака досягло зеніту, засвітило у повну свою силу.

Все ж, незважаючи на значимість свого теперішнього положення, Леві-Іцхак багато подорожує, збираючи кошти на благодійні потреби. У своїх подорожах він завжди оточений людьми, він запалює їх серця своєю любов’ю до Всевишнього та бажанням слугувати Йому.

Рабин Леві-Іцхак молився вкрай емоційно, з голосними вигуками та риданнями – його плач, який виходив з глибин душі, підіймався до Небес: навіть найбільш приземлені і черстві люди плакали і досягали справжнього каяття, проводячи молитву поряд з ним. Його звичним зверненням до Бога було слово на ідиш – “Дер Баремдікер” (Милосердний). Розповідають, що одного разу бердичівський чиновник, який здійснював реєстрацію єврейського населення, зайшов до рабина Леві-Іцхака та попросив вказати своє прізвище. Рабин Леві-Іцхак, занурений у молитву, декілька разів голосно повторив слово “Дер Баремдікер”. Чиновник вирішив, що це і є відповідь на його запитання та зареєстрував родину рабина Леві-Іцхака під цим прізвищем. Деякі його нащадки, опинившись в Ізраїлі, перевели це прізвище на іврит та називають себе “Рахмані”. Існує й інша версія походження прізвища Дербаремдікер: нащадки рабина отримали це прізвище на честь початку кожної молитви, написаної рабином Леві-Іцхаком.

Присвячуючи служінню Всевишньому всі свої дні, особливих духовних висот рабин Леві-Іцхак досягав у Рош Гашана і Йом кіпур – у дні Суду і Спокути. Сучасники, свідки того, як рабин Леві-Іцхак трубить в шофар, згадують:

“За поясом у нього висіло декілька шофар; він був як би поза плоттю, завмирали серця у всіх, хто його бачив, – усі тріпотіли перед ним, як перед Божим ангелом”.

Рабин Леві-Іцхак став одним з духовних лідерів свого покоління – тисячі хасидів приїжджали до нього за порадою та настановами. Завдяки його присутності Бердичів перетворився у центр хасидського руху на Волині та центральній Україні. Духовна спадщина рабина Леві-Іцхака відображена в його книзі “Кдушат Леві” (“Святість Леві”), побудованій у відповідності з порядком недільних глав П’ятикнижжя. У книзі “Кдушат Леві” отримало свою подальшу розробку вчення про цадика, що зайняло у хасидизмі одне з центральних місць. Книга витримала численні перевидання і стала класикою хасидизму.

Леві-Іцхак не стояв осторонь і мирських справ. Так, у 1802 році рабин Леві-Іцхак скликав збори російських рабинів для обговорення питання щодо рішення уряду про заборону мешкати євреям у селах. У 1807 році він почав закликати жертвувати кошти на російську армію для боротьби з Наполеоном.

У рабина Леві-Іцхака в родині було п’ятеро дітей: три сина та дві дочки. Старший – рабин Меір, помер ще за життя батька. Другий син – рабин Ісруель був рабином міста Піков. Після смерті батька він зайняв місце рабина Леві-Іцхака у Бердичеві. Третій син – рабин Дов Беріш. Одна з дочок Леві-Іцхака стала дружиною рабина Йосефа Бініма, інша – дружиною рабина Натана з Кожниць.

Наприкінці свого життя рабин Леві-Іцхак породичався з рабином Шнеуром-Залманом з Ляд, з яким був у дружніх стосунках ще з молодості, в роки спільного навчання у Магіда із Межерича, – онук та онучка цих двох праведників стали чоловіком та дружиною. За переказами, прочитавши в тнаім (угода, що складається перед весіллям): “Весілля відбудеться у місті Бердичеві…”, рабин Леві-Іцхак з обуренням розірвав документ і продиктував “виправлений” варіант: “Весілля відбудеться у святому місті Єрусалимі… Але, якщо до тих під, не дай Бог, не з’явиться Месія, тоді весілля відбудеться в Бердичеві…”. Саме у такій редакції складалися в його домі подібні угоди.

Помер рабин Леві-Іцхак після нетривалої хвороби у Бердичеві 25 тишрея 5570 року (5 жовтня 1809 року за григоріанським календарем). На єврейському кладовищі, де його поховали, на могилі спорудили кам’яний шатер – усипальню у вигляді печери єврейських патріархів, без усякого напису, як він і заповідав.

levi-ichack-3

Після смерті рабина Леві-Іцхака в Бердичеві більше не було головних рабинів. Таке рішення було прийнято євреями Бердичева на знак своєї любові до нього, і його повний титул “рабин міста, який очолює суд” не був більше дарований нікому.

У радянські часи, в роки релігійних гонінь, усипальня Леві-Іцхака прийшла в занепад та була розібрана. Сучасна усипальня святого Леві Іцхака була побудована у 1991 році на кошти ізраїльського мецената Нахмана Ельбаума. Площа усипальні складала 8,0 на 7,5 м. У приміщенні знаходиться власне могила цадика, поруч справа – чотири могили родичів цадика, ліворуч – шість могил його учнів. Біля узголів’я за стіною усипальні – могила його дружини. Також біля узголів’я цадика безпосередньо у приміщені усипальні стоїть короб для записок цадикові; трохи вище на стіні знаходяться три полички для свічок. На середній поличці свічка горить постійно. Навпроти могил – місце для молитов.

У 2007 році відбулась реконструкція усипальні та прилеглої до неї території – були зведені нові стіни усипальні поверх старих (старі стіни згодом розібрали), встановлено огорожу.

levi-ichack-2

На сьогодні могила рабина Леві-Іцхак Бен Меїр Бердичівського залишається місцем паломництва хасидів з усього світу. Щороку на 25 тишрея майже 3 тис. паломників приїздять поклонитися великому хасидському проповіднику.

 

Розповідають, як одного разу рабин Леві-Іцхак побачив єврея, який курив трубку в шабат:

– Синку, ти мабуть забув, що сьогодні шабат? – запитав він.

– Ні, я знаю, що сьогодні шабат, – відповів курець.

– Але, може бути, ти не знаєш, що в шабат заборонено курити?

– Знаю.

– Владико Всесвіту! – вигукнув рабин Леві-Іцхак, простягнувши руки до неба. – Подивись, наскільки правдив Твій народ! Цей чоловік міг збрехати, але, навіть ризикуючи показатися нечестивцем у моїх очах, він каже тільки правду – як Ти йому заповів!

 

 

 Використані джерела:

1. Бас Э. Из жизни праведника [Електронний ресурс] / Э. Бас // Веб-сайт “Хасидус по-русски” – Режим доступу до ресурсу: http://chassidus.ru/library/kdushat_levi/toldot.htm.

2. Кац А. Раби Леви-Ицхак из Бердичева [Електронний ресурс] / А. Кац // Веб-сайт “Иудаизм и евреи” – Режим доступу до ресурсу: http://toldot.ru/rus/articles/art/3254.

3. Леві-Іцхак бар Меїр Бердичівський [Електронний ресурс] // Веб-сайт "Мій Бердичів" – Режим доступу до ресурсу: тут.